План заходів кампанії «Стоп булінг»

Аби не стати співучасником цькування: тренінг-антибулінг для педагогів

Хтось маленький на зріст або високий, хтось рудий із ластовинням, хтось у окулярах, хтось занадто тихий або, навпаки, галасливий. Цей список довгий, але зводиться до однієї тези — хтось не такий, як інші. У дитячому колективні інакшість може стати приводом для глузування, а відтак і для булінгу. Аби педагоги не стали мовчазними учасниками булінгу — спостерігачами, — під час тренінгу навчіть розпізнавати його ще на етапі зародження

Слово «булінг» з’явилося в нашому інформаційному просторі недавно, хоча цькування, неприйняття, відторгнення, ігнорування і в дитячих, і в дорослих колективах були завжди. Нині шкільний булінг — «популярна» тема: у групах соціальних мереж, у телевізійних ток-шоу розглядають різні випадки булінгу: діти цькують однокласника, педагогічний колектив — певного учителя. Інколи учитель є булером для певної дитини, інколи — дитина для вчителя. Варіантів чимало, та всі вони негативно впливають на психіку дітей і дорослих, руйнують конструктивні взаємини учнів, їхніх батьків та вчителів, шкодять освітньому процесу, а ще — іміджу вчителя загалом. Бо вчитель, хоч і не відповідає за те, як дитину виховують батьки, та відповідальний за те, що у нього відбувається на уроці.

Педагоги мають боротися зі шкільним булінгом, щойно помітили перші ознаки, не давати розвинутися до критичної стадії. Адже від цього залежить не тільки атмосфера в дитячих колективах, а й загальна мотивація до навчання. До розв’язання проблеми обов’язково мають підключатися практичні психологи та батьки. Школа має бути основною ланкою протидії булінгу, місцем, де формуються нові та вільні від насильства способи взаємодії.

У проекті методичних рекомендацій «Стандарти і рекомендації щодо функціонування системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти (внутрішньої системи забезпечення якості освіти)» одним з напрямів оцінювання якості освіти є середовище школи. Відповідно до рекомендацій слід вести політику щодо протидії булінгу. Для цього можна розробити антибулінгову програму або кодекс безпечної школи. Ці документи мають містити алгоритм дій у різних випадках порушення дисципліни, конфліктних ситуаціях тощо.

Навесні 2018 року лідер проекту Pianoбой Дмитро Шуров зняв кліп на пісню «Все, що тебе не вбиває», присвячений проблемі булінгу, та ініціював однойменний флешмоб у соцмережах. Музикант пообіцяв, що приїде з концертом до тієї школи, учні якої найактивніше коментуватимуть флешмоб. Перемогла школа № 4 зі Стрия Львівської області. Дмитро Шуров дотримав свого слова й виступив на святі останнього дзвоника цієї школи.

Ефективна протидія булінгу можлива лише за поінформованості та обізнаності педагогів, зокрема про його види й наслідки. Пропонуємо тренінг для педагогів, під час якого вони навчаться розпізнавати булінг, реагувати на нього, проводити профілактичну роботу.

Як не стати учасником булінгу

Тренінг для педагогів

МЕТА: навчати педагогів запобігати цькуванню дітей у школі та формувати практичні навички подолання насильства й жорстокого поводження з дітьми в дитячому колективі.

ЗАВДАННЯ:

• уточнити і розширити уявлення педагогів щодо понять «булінг», «насильство»;

• проаналізувати види й форми жорстокого поводження в дитячому колективі;

• окреслити негативний вплив насильства на особистісний розвиток дітей;

• навчити оцінювати ризик виникнення булінгу;

• надати рекомендації педагогічним працівникам щодо запобігання насильству в дитячому колективі.

ОБЛАДНАННЯ: фліпчарт, маркери, стікери, аркуші паперу формату А4, А1.

УЧАСНИКИ:

• практичний психолог (тренер);

• педагоги.

ТРИВАЛІСТЬ: 3 год.

Матеріал до теми:

шпаргалка «Правила роботи в групі під час тренінгу»

СТРУКТУРА тренінгу:

+

• організаційний етап —

– знайомство учасників, ознайомлення з метою і завданнями;

– формулювання основних правил роботи;

– визначення сподівань та очікувань учасників щодо тренінгу;

– виконання практичних вправ на активізацію уваги учасників;

• основний етап —

– інформаційна частина;

– виконання практичних вправ відповідно до мети та завдань тренінгу;

• заключний етап — рефлексія.

ХІД:

Бесіда

Орієнтовна тривалість: 10 хв

Мета: ознайомити учасників з темою та завданнями тренінгу.

Хід: практичний психолог повідомляє педагогам, що жорстоке поводження в дитячому середовищі — причина дитячого травматизму та смертності в усьому світі. Разом з тим, серйозні ушкодження дітей внаслідок насильства значно рідше трапляються в школах, аніж удома.

У закладах освіти діти зазвичай піддаються так званим малим формам насильства, які впливають на розвиток особистості. Школа — місце соціалізації та навчання дитини, тому саме педагоги мають:

• створювати безпечний простір для учнів;

• запобігати булінгу;

• надавати допомогу дітям, які вчиняють насильство чи потерпають від нього;

• виховувати почуття толерантності, емпатії та поваги до інших.

Практичний психолог озвучує вчителям, що під час тренінгу вони мають оволодіти теоретичними знаннями й практичними навичками з профілактики та подолання насильства й жорстокого поводження з дітьми в дитячому середовищі. Він зауважує, що педагоги ознайомляться з поняттями «булінг», «насильство», проаналізують їх види та форми прояву серед дітей; дізнаються про негативний вплив насильства на особистісний розвиток дітей; отримають рекомендації щодо запобігання проявам насильства серед дітей в закладах освіти.

Вправа «Правила»

Орієнтовна тривалість: 10 хв

Мета: визначити правила роботи в групі для ефективної співпраці.

Хід: практичний психолог пропонує учасникам сформулювати правила роботи в групі, які допоможуть їм ефективно працювати. Вони висловлюють свої пропозиції, а практичний психолог записує їх на аркуші формату А1 або на дошці.

Вправа «Визначення очікувань»

Орієнтовна тривалість: 10 хв

Мета: визначити очікування учасників від тренінгу.

Хід: практичний психолог пропонує учасникам записати на трьох стікерах відповіді на запитання:

• Про що я хочу дізнатися?

• Чого я хочу навчитися?

• Які в мене побоювання?

Поки вчителі записують відповіді на стікерах, практичний психолог робить на дошці три колонки з відповідними назвами: «Хочу знати», «Хочу вміти», «Побоювання». Відтак учасники по черзі з трьома стікерами підходять до дошки, презентують свої очікування й приклеюють стікери у відповідних колонках.

Вправа «Привітання»

Орієнтовна тривалість: 10 хв

Мета: познайомити учасників одне з одним, створити умови для самопрезентацій, налаштувати на активну роботу в групі.

Хід: практичний психолог пропонує учасникам назвати їхні якості, статусні ролі та озвучити їх перед колегами. Він починає із себе, приміром, так: «Я — Маргарита Борисівна — практичний психолог. Я люблю свою роботу, оскільки допомагаю людям ставати ліпшими й щодня спостерігаю за результатами. Крім роботи, мене надихає сім’я, наші спільні подорожі на велосипедах і прогулянки в лісі».

Вправа «Асоціація»

Орієнтовна тривалість: 10 хв

Мета: налаштувати учасників на роботу, виявити особисте ставлення до проблеми.

Хід: практичний психолог пропонує учасникам написати на аркушах паперу слова чи вислови, які в них асоціюються із насиллям. Потім вони по черзі зачитують асоціації, а практичний психолог їх систематизує, узагальнює та записує на фліпчарті.

Мозковий штурм «Насильство — це …»

Орієнтовна тривалість: 10 хв

Мета: визначити рівень обізнаності педагогів про булінг і насильство.

Хід: практичний психолог пропонує учасникам усно по черзі відповісти на запитання:

• Що таке насильство?

• Що таке булінг?

Практичний психолог записує на дошці тези відповідей учасників.

Інформаційне повідомлення

Орієнтовна тривалість: 20 хв

Мета: уточнити і розширити уявлення педагогів про булінг.

Хід: практичний психолог інформує учасників, що булінг — це агресивна поведінка однієї особи чи групи осіб стосовно іншої з подальшим залякуванням і повним підпорядкуванням собі та своїм інтересам або правилам групи. Агресія може бути як фізичною, так і психологічною. Причина булінгу — бажання помститися, зайняти чільне місце, боротьба за вплив на групу, самоствердження або навіть природні схильності до жорстокості.

Насильство — це застосування силових методів чи психологічного тиску за допомогою погроз, свідомо спрямованих на слабких або тих, хто не може чинити опір, тобто будь-яке застосування сили щодо беззахисних.

Насильство слід відрізняти від природної агресивності людини, що виражена в певних інстинктах. Агресивна поведінка — основний каталізатор насильницьких дій. Агресію розглядають як наслідок фрустрації, тобто перешкоди, що виникає на шляху цілеспрямованої дії людини. Проте саме насильство є іншою категорією, оскільки проявляється як акт свідомої волі. У цьому сенсі насильство можна охарактеризувати як домінування сили в законі людських взаємин.

Існує три стадії насилля:

• напруження, злість, гнів і звинувачення;

• власне насильницька дія;

• розслаблення та заспокоєння.

Практичний психолог пропонує учасникам обговорити це. Відтак підводить до думки, що жертвою насильства може стати будь-яка дитина, що виділяється у класі, зокрема має певні особливості:

• фізичні — має поганий зір і носить окуляри, кульгає, має ластовиння, зайву вагу, високий зріст тощо;

• поведінкові— дратівлива й швидко переходить у стан нервового збудження, втрачає самоконтроль, легко піддається емоціям чи навпаки — «тихоня», яка не бажає виділятися в колективі, надмірно замкнута або недостатньо соціалізована, не вміє швидко дати відсіч агресору;

• психічні— має порушення психологічного розвику.

Булерами найчастіше стають діти, яких виховують без заборон та авторитету батьків, але водночас їм не вистачає уваги й поваги дорослих. Здебільшого їм доводиться самостверджуватися за рахунок інших людей і доводити власну силу.

Відтак практичний психолог інформує учасників тренінгу про дослідження норвезького психолога Дана Ольвеуса (Dun Оlveus), який визначив типові риси учнів, схильних ставати булерами, та окреслив особливості їхніх жертви.

Булер:

• відчуває сильну потребу панувати й підпорядковувати собі інших учнів, переслідує власні цілі;

• імпульсивний, легко шаленіє;

• часто зухвалий та агресивний у ставленні до дорослих, передусім батьків і вчителів;

• не виявляє співчуття до своїх жертв;

• фізично сильніший за інших.

Жертва:

• полохлива, вразлива, замкнута й сором’язлива;

• часто тривожна, невпевнена в собі, має низьку самооцінку;

• схильна до депресії й частіше за своїх ровесників думає про самогубство;

• часто не має жодного близького друга й успішніше спілкується з дорослими, ніж з однолітками;

• фізично слабша за своїх ровесників.

Практична вправа «Види насильства та булінгу в освітньому середовищі»

Орієнтовна тривалість: 15 хв

Мета: визначити рівень поінформованості про види й форми жорстокого поводження в дитячому середовищі.

Хід: практичний психолог пропонує учасникам утворити дві групи. Він дає однакове завдання для обговорення в обох групах — назвати види, форми насилля та булінгу в освітньому середовищі й навести приклади. Після обговорення представники кожної команди відповідають. Потім практичний психолог запитує: «Які прояви насильства може зупинити вчитель?», — і пропонує назвати варіанти.

Інформаційне повідомлення

Орієнтовна тривалість: 20 хв

Мета: проаналізувати види й форми жорстокого поводження в дитячому середовищі.

Хід: практичний психолог зауважує, що булінг має такі різновиди:

• вербальний— залякування, погрози, образливі коментарі стосовно жертви чи когось із близьких про зовнішність, одяг, релігію, фізіологічні особливості тощо;

• фізичний— побої, штурхани, копняки, обмеження у їжі, залучення до вживання психоактивних речовин, алкоголю тощо;

• соціальний— булінг з тактикою ізоляції, за якого когось навмисно не допускають до участі в роботі групи, обіду за одним столом, заняттям спортом та ігор, ігнорування, бойкот;

• кібербулінг— жорстокі дії з метою принизити дитину, дошкулити, нашкодити їй за допомогою мобільних телефонів, електронної пошти, соціальних мереж тощо.

Практичний психолог пропонує педагогам розглянути й обговорити таблицю «Види та форми насильства над дітьми в освітньому середовищі» (див. Додаток 1) і продовжує інформаційне повідомлення.

Вправа «Портрет дитини, що зазнає насильства»

Орієнтовна тривалість: 20 хв

Мета: показати негативні наслідки насильства на особистісний розвиток дітей.

Хід: практичний психолог пропонує учасникам утворити чотири групи. Перша група має створити портрет дитини, що систематично зазнає психологічного насильства, друга — портрет дитини, що систематично зазнає фізичного насильства, третя — портрет дитини, що систематично зазнає економічного насильства, четверта — портрет дитини, що систематично зазнає сексуального насильства. Після обговорення в групах представники кожної з них презентують «портрети» відповідно до завдань.

Інформаційне повідомлення

Орієнтовна тривалість: 20 хв

Мета: інформувати про негативні наслідки насильства на особистісний розвиток дітей, розглянути психологічні особливості дітей, які зазнали насильства.

Хід: практичний психолог повідомляє учасникам, що майже всі діти, які постраждали від жорстокого поводження або булінгу, зазнали психологічної травми, що негативно впливає на їхнє подальше життя. У більшості дітей реакцією на будь-які прояви насилля є низька самооцінка, що ускладнює їх спілкування з оточенням, позбавляє відчуття успіху й важливості. У підлітковому та дорослому віці людина, яка зазнала насильства в дитинстві, часто піддається депресіям, нікому не вірить, відчуває самотність, страх тощо. Наслідком насильства над дитиною може бути бродяжництво, суїцидальні дії тощо.

Діти, які постраждали від психологічного насилля, замкнуті в собі, плачуть без пояснень, не цікавляться звичайними для них речами, стають флегматичними. Якщо насилля тривале, то з’являється агресія до оточення, схильність до алкогольної, наркотичної, інтернет-залежності. У разі відвертої розмови вони можуть відкритися дорослим і розказати про образу на конкретних людей.

У дітей, які постраждали від сексуального насильства, формується насильницька модель поведінки. Вони згодом самі можуть стати сутенерами, повіями, потенційними гвалтівниками.

У дітей, що зазнають постійного насилля, наявні психічні порушення, неадекватна поведінка, що проявляються через збудження або навпаки загальмованість, страх, тривогу і гнів, затинання, нервові тики, енурез.

Часто такі діти мають соматичні захворювання, зокрема шкірні висипи та алергії. Вони відстають у фізичних показниках порівняно з однолітками, у них часто спостерігаються погані звички: смоктання пальців, кусання нігтів.

Мозковий штурм «Запобігаємо булінгу»

Орієнтовна тривалість: 15 хв

Мета: виробити алгоритм профілактики та подолання булінгу в дитячому середовищі.

Хід: практичний психолог пропонує учасникам виробити алгоритм подолання або рекомендації щодо профілактики булінгу серед дітей в освітньому середовищі. Педагоги по черзі висловлюються, а він записує на фліпчарті запропоновані ідеї.

Потім практичний психолог рекомендує вчителям бути уважними до дітей і помічати характерні ознаки булінгу в учнівській спільноті (див. Додаток 2).

Вправа «Підбиття підсумків роботи»

Орієнтовна тривалість: 10 хв

Мета: рефлексувати, підбити підсумки роботи, одержати зворотний зв’язок.

Хід: практичний психолог пропонує учасникам підбити підсумки роботи під час тренінгу. Він просить їх відповісти на запитання:

• Чи відчували дискомфорт під час роботи?

• Які практичні вправи сподобалися?

• Які інформаційні повідомлення були значущими?

• Що нового ви дізналися на тренінгу?

• Як використаєте набуті знання у подальшій роботі?

Наостанок практичний психолог читає вірш Галини Британ «Ти не такий, як всі!..»

А ти такий, як всі… Тобі здається…

Це лиш омана, істина ж проста —

Ти особливий, в тобі світло ллється,

Що випромінює лише твоя душа!..

А ти такий, як всі… Така ж людина,

Та ще й самотній… Це лиш відчуття!

Для Бога ти — улюблена дитина,

Найкраще, миле, дороге дитя!

А ти такий, як всі… Це тільки фраза,

За вітром кинута, як порох, як пісок…

Забудь її, відкинь усі образи,

Що душать волю тягарем думок…

Ти не такий, як всі, нема на світі

Двох однакових людей, запам’ятай!

Тепер вже час здійнятись і летіти.

Вперед, не бійся, крила розправляй!

Кiлькiсть переглядiв: 684

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.